А село таке гарне…

IMG_9707

Мабуть, не знайдеться на Красноокнянщині села, яке б не збуджувало цікавість тих, хто вперше тут побував. Інтригують і ваблять рильєфні особливості, природньо-мистецькі куточки, а ще – загадкові назви сіл, як наприклад, Червоний Орач. Село це розташувалося під самісінькими Красними Окнами на березі Сухого Ягорлика.
Безумовно, село красиве. Навколишня природня різнобарвність і місце поселення роблять його неповторним і прекрасним своєю строгістю і водночас легкістю.
Дивлячись на село я чомусь пригадала якось почутий вислів – легко любити народ, важче любити конкретну людину, легко любити Україну, важче любити своє маленьке село, нічим не примітну річечку, тиху й таку знайому вулицю, ясен біля батьківської хати… Кожного дня бачимо їх, і вже здаються вони нам такими буденними й нецікавими. Достовірної історії заснування цього селища, на жаль, я не знайшла. Відомо тільки, що засновано воно приблизно у 1840 році, переселенцями з Волині. Первісна назва, напевне, аж ніяк не Червоний Орач, але й того мені невідомо. І зовсім скоро й цю назву треба буде змінити, згідно Закону України “Про декомунізацію”. Це поки що єдине село в районі, яке підлягає перейменуванню. На сьогодні тут проживає 82 жителя та корінних сільчан з кожним роком все менше. І поки що вони не турбуються з приводу зміни назви – буде як буде, аби взагалі вижити. З об’єктів соціальної сфери в селі немає нічого, навіть магазину.
Суспільне життя жевріє навколо єдиного виробничого об’єкта – свиноферми СВК “Правда”. Тут є робочі місця і зайняті вони як місцевими жителями так і жителями Красних Окон, які виявили бажання працювати в Червоному Орачі. До речі, свиноферма СВК “Правда” теж єдина в районі. У таких масштабах вирощуванням свиней більше не займаються у жодному господарстві району. І хоча ферма називається свинофермою вирощують тут також овець. Мають чималеньку отару.
Завідуючий фермою Михайло Петрович Максимук на посаді чотири роки. Роботу організовує добре, відтак і результати відповідні.
-У господарстві розпочалися жнива і у нас додалося турбот, – каже Михайло Петрович, – адже через день ми ріжемо одну із свинок для організації гарячого харчування всіх задіяних на жнивах працівників. Це у “Правді” стала традиція – щоб хлібороби працювали зразково їх відповідно треба годувати. За час жнив ми ріжемо до 100 голів свиней.
IMG_9680На фермі працюють 4 свинарки, 3 чабани, їздові та сторожі. І ще такий факт – у “Правді” для виконання внутрішніх робіт вирощують також коней. Їх також доглядають, відповідно годують і використовують для обслуговування ферм.
-Нещодавно закінчили стрижку овець, – продовжує розповідь Михайло Петрович. Тепер у господарстві думають куди її збути. На жаль, за добру ціну її не продати, виявляється у державі вовна нікому не потрібна. Як і овечі шкури. У нас все це доброї якості, а от не потрібне…
Взагалі, червоноорацька ферма ладне господарство. П’ять добротних приміщень – у трьох з яких вирощують свині і вівці, два під складами. Нині мало хто може похвалитися такими просторими і доглянутими будовами. Худобі тут просторо і сито – кормів завжди вдосталь. Крім закритих кліток тут обладнано територію для вигулу свиней і молодняка, а вівці щоденно випасаються в полі. За здоров’ям поголів’я слідкує ветеринарний лікар господарства Кацура В.В.
А взагалі в СВК “Правда” свиноферма, молочнотоварна ферма і все, що пов’язане з худобою то вотчина головного зоотехніка господарства Тетяни Іванівни Олійніченко. Тваринництво то її основна турбота протягом багатьох років. Кращий фахівець району в цій галузі вона має багаторічний досвід, вмілий організатор. А ще Тетяна Іванівна народилася і виросла саме в Червоному Орачі і сьогодні його доля їй особливо не байдужа.
Кілька років тому, коли господарство відчувало певні труднощі було вирішено скоротити свинопоголів’я до кількості, яка б задовольняла потреби господарства. Та через певний час переконалися, що галузь таки треба розвивати, що й було зроблено.
Звичайно, я у супроводі Михайла Петровича пройшлася фермою. Побачила маленьких поросяток, підростаючий молодняк, свиноматок. Повірте, навколо чистота і порядок. Як у доброго господаря вдома. Що буде з селом, коли ферма припинить своє існування? Важко сказати, бо в господарстві, яке очолює Віталій Петрович Кирлан добре розуміють що життя тут жевріє завдяки фермі ось і стараються її утримувати навіть коли це не зовсім вигідно для економіки СВК в цілому.
IMG_9696Я залишала ферму з двояким відчуттям. З одного боку тваринники стараються працювати, мають певні успіхи, результат їхньої праці потрібен господарству, з іншого – а які перспективи. Людей в селі все менше, молодь працювати за копійки не хоче, та й яка тут молодь, з розваг – тільки посиденьки на лавочці влітку. Хоча б дорога була доброю, щоб можна було раз на тиждень до райцентру добратися по хліб…
За щоденних не зовсім веселих сільських турбот жителям Червоного Орача не до перейменування як і не до об’єднання громад. Вони не розуміють доцільності так званої реформи і переконані, що їх селу лише диво може допомогти вижити. А село таке гарне…

В.Бузика.

ФОТО:

Залишити відповідь