Окнянський ВІСНИК | Офіційний сайт

Районна газета для всіх

Голос народу

Вони заслуговують на пам’ять

Вони заслуговують на пам’ять

Спасибі, добрі люди, за те що пам’ятаєте мого онука Миколу Антипова і пропонуєте назвати одну з вулиць селища його славним ім’ям.

Не знаю чим ми завинили перед Господом, але треба було ж так статися, що рівно через 70 років і один день у нашій сім’ї повторилася трагедія – смерть на війні. Несправедлива, жорстока доля…

6 серпня 1944 року у віці 29 років загинув мій батько Скалацький Володимир Захарович – воїн-стрілець. І сталося це у Польщі, на південно-західній окраїні села Североруч Дембицької губернії. А 7 серпня 2014 року у віці 20 років загинув в неоголошеній війні наш рідний, єдиний – курсант прикордонних військ Антипов Микола Павлович в Довжанському котлі на Саур-Могилі.

Все наше життя пов’язане з вулицею Леніна, 72. Там нашими батьками збудовано будинок, звідти батька мобілізували на фронт… і він не повернувся. Троє нас малолітніх дітей разом з матір’ю виживали, трудилися, мужніли, зростали. А в 1977 році я уже з власною сім’єю збудували будинок поряд – на вул. Гагаріна. Своя сім’я, діти… Вулиці Леніна і Гагаріна межують.

На вулиці Леніна проживає друг дитинства нашого Миколи – Подкідиш, також однокурсник по медучилищу Малишев Богдан. Після закінчення медичного училища разом півроку працювали в с.Гулянка на ФАПі, і в школі. Я все це пишу для того, щоб красноокнянці зрозуміли – вулиця Леніна по праву може носити ім’я нашого невинно убієнного Антипова Миколи Павловича, який прийняв на себе смерть за наше мирне майбуття. Мої сусіди і інші жителі вулиці дають згоду на перейменування – Довгань В., Малишева Н., Малишев Б., Рибак М., Яремчук В., Лавишек П., Дьяченко А., Біла Л.П., Мельник Л.К., Бондар В.В., Дога Т.Н.

Хочу лише додати, що у другій світовій війні у нашій родині загинули: брат мого батька – Скалацький Микола Захарович (і було йому – 19 років), Антипов Іван Іванович (30 років) – батько мого чоловіка і його молодший брат Антипов Михайло Іванович (20 років) – загинули в Угорщині. Всі вони були відважними бійцями, але героїв звання не заслужили…

Історія буде переписуватися, але ми хочемо щоб люди, які є на цей час живими свідками цієї трагедії згодом згадували добрим словом загиблих у цій війні, а також змогли розповісти підростаючому поколінню про її героїчних учасників і ставили в приклад.

Нехай Господь Бог оберігає від усіляких бід і негараздів нашу державу і її жителів, щоб на землі панували мир, добро і злагода.

З повагою, Антипова Л.В., бабуся загиблого онука.

LEAVE A RESPONSE