Окнянський ВІСНИК | Офіційний сайт

Районна газета для всіх

Голос народу

Вулицям історичні назви

Вулицям історичні назви

За свідченням мешканки селища Ружанської Марії (проживала по вул.Калініна, 51), котра куховарила в прислузі княгині Гагаріної, село Окни ще задовго до буремних більшовицьких подій було поділене річкою Ягорлик на правобережні Красні Окни (чи то «красні Окни») Подільської губернії і лівобережні Окни Херсонської губернії. Причиною появи назви Красні (красні) Окни стало природне явище, яке підмітили гості княгині, перебуваючи в її маєтку на лівобережжі. Захід Сонця забарвив червоним сяйвом правобережні Окни і це дуже вразило гостей. Їх вислів «красні Окни» усім прийшовся до душі і в повсякденні серед мешканців села і паничів повелося, що правобережна сторона села – Красні Окни (чи то «красні Окни»), а лівобережна – Окни, а до того було – на херсонській чи подільській стороні.

Марія була неграмотна і не знала чи писалося в той час – Красні Окни і Окни. Тобто чи мав пращур нашого селища офіційну назву правобережжя Красні Окни, а лівобережжя Окни вже невідомо. А те, що на честь перемоги і встановлення Радянської влади все село з 1919 року стали називати Красними Окнами – достеменно відомий історичний факт. Хоча на захист назви Красних Окон можна зазначити: Красный Пахарь – Червоний Орач, красноармеец – червоноармієць, а  Красные Окны – Красні Окни. Особисто для мене – аборигена селища, воно є красне – красиве, гарне, мальовниче…

Щодо декомунізації назв селищних об’єктів топоніміки вношу наступні пропозиції:

  1. Для увіковічнення історії селища в назвах його вулиць перейменувати вулиці: Горького на Подільську, Леніна на Первинну (Головну, Центральну) бо з неї повелося селище (на її місці були землянки перших поселенців – втікачів з Подільської губернії), а Калініна на Херсонську.
  2. Як і воїнів-визволителів Красних Окон – лейтенанта В.Д.Терехова і генерал-лейтенанта І.М.Манагарова увіковічнити пам’ять нашого земляка із Флори – старшого сержанта П.К.Міллєра, котрому за ратні подвиги присвоєно звання Героя Радянського Союзу, перейменувавши вулицю Петровського на його честь.

Я переконаний, що громади сіл Топали і Дубово не образяться на нас, якщо ми також вшануємо пам’ять про їх односельчан – Героїв Радянського Союзу гвардії-капітана Зюльковського В.П. (вул.Карла Лібкнехта) та старшого лейтенанта Канського В.Є. (вул.Тельмана), а також односельця-орденоносця (ордени Олександра Невського і Вітчизняної війни  І ступеня) командира мотострілецького батальйону Швеця А.Я. (вул.Енгельса), батьки якого проживали по вулиці Водосточная (тепер Альошина) на розі вулиці Енгельса.

Це стосується і Героя Радянського Союзу командира партизанського загону на Чернігівщині Каленика М.Є. (вул.Чапаєва), про якого згадується в історії Красноокнянщини, але подробиць про якого знайти не вдалося. Можливо він попав під репресії і через це ніякої додаткової інформації не можна знайти. Якщо хтось володіє такою інформацією щодо М.Є. Каленика – прошу повідомити редакцію. Буду вдячний.

  1. Вулицю Радянської Армії варто перейменувати на Сонячну, бо перші сонячні промені торкаються саме її, а вулицю Жовтневу, що закінчується перед центральним входом освітньої установи, на Шкільну, Ліцеїстів, Освітянську… Вулицю Фрунзе, що закінчується в гаю, на Гайову, а Карла Маркса на Поштову.

Так повелося, що житловий масив у складі останнього кварталу вулиці Калініна та вулиць Кірова і Свердлова в народі називають хутором – тож  вулиці Кірова і Свердлова перейменувати  на Першу і Другу хутірську відповідно.

Вулицю Дзержинського звісно на Одеську.

Користуючись нагодою прошу депутатів селищної ради разом з питанням декомунізації назв об’єктів топоніміки переглянути і через рішення сесії озвучити назви усіх вулиць та провулків селища українською мовою, щоб в паспортах не писалося місце реєстрації: вулиця Побєди, Больнічная, провулок Мельнічний, тощо.

М.Безименко.

LEAVE A RESPONSE