Окнянський ВІСНИК | Офіційний сайт

Районна газета для всіх

Відео Окнянщина Фоторепортаж

Герої не вмирають. Загинув захисник України уродженець красноокнянщини Антипов Микола Павлович

Світлий сонячний понеділок 11 серпня в селі Римарівка був затьмарений сумом і слізьми сотень людей, які з усієї красноокнянщини, а також навколишніх IMG_2139асіл і міст зібралися на одній із вулиць села біля будинку сім’ї Антипових. Цих людей привела сюди сумна звістка про загибель захисника України, воїна-героя Антипова Миколи Павловича. 7 серпня, військовослужбовці, з якими Микола захищав кордони України, виходили з облоги в зоні антитерористичної операції, що проходить на сході України і потрапили під масований артобстріл ворога. Дві доби молоді хлопці та офіцери з боями проривалися у більш безпечне місце, але без втрат не обійшлось. Ще зовсім молодому Миколі не пощастило повернутися додому живим, тіло юнака в рідний дім було доставлено у супроводі його воєнних побратимів, яким вдалося вижити у тому кривавому бою.

Односельчани і жителі району зі сльозами на очах провели Миколу Антипова в останню путь на кладовище в с.Нестерове, де з усіма почестями героя України під вигуки «Герої не вмирають» та автоматичні постріли попрощалися з ним навіки. Вічна пам’ять герою України?

Під час церемонії прощання голова Римарівської сільської ради Малиновська С.Г. сказала:

-На двадцять першому році життя передчасно пішов від нас Антипов Микола. Добропорядна молода людина, з палким від­критим до людей серцем.

Микола народився 22 грудня 1993 року в селі Римарівка Красноокнянського району. Закінчив 9 класів Римарівського НВК, продовжив навчання в Котовському медичному училищі. Після закінчення училища працював в Гулянському НВК медбратом. Був люблячим сином і братом для своєї родини, користувався повагою серед своїх товаришів і односельців. У березні був призваний за контрактом до лав державної прикордонної служби України. Після навчання в навчальному центрі державної прикордонної служби України в місці Оршанець був направлений в зону АТО в Луганську область, де на даний час проходять військові дії. 7 серпня 2014 року Микола загинув.

Він мужньо захищав рідну Україну та усіх нас, а проклята смерть забрала його від сім’ї, друзів і рідних.

Нехай же земля на якій він ріс, на якій його любили та ростили буде йому пухом. Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким покійного. Ми сумуємо разом з вами. Прийміть нашу сердечну і дружню підтримку в хвилини скорботи, побажання мужності та витримки. Як сумно, синку, що твоє життя було таким коротким, але вічною буде пам’ять про тебе. Спи спокійно, Миколо. Світла пам’ять про тебе навічно залишиться в наших серцях.

Голова Красноокнянської Спілки ветеранів Афганістану Мойсеєв В.В.:

-Дорогі земляки!

25 років тому, коли моє покоління виходило з Афганістану, ми щиро сподівались, що це була остання війна, на якій загинули українські громадяни. Сьогодні в Україні знову ллється кров. Хто в цьому винний ми сьогодні виясняти не будемо. Час мине і людський або вищий суд дасть кожному по заслузі. Нам сьогодні потрібно пам’ятати тільки одне – кожен несе відповідальність за те, щоб сьогоднішні жертви молодих хлопців не були даремними. Щоб наші вороги не раділи, дивлячись на руйнування в Україні. Щоб наша земля відродилась. Те, що зробили для нашої держави ці молоді хлопці, нехай стане першою краплею процвітання нашої землі, процвітання нашої України. Вічна пам’ять всім героям, які загинули за Україну.

В.о. голови Красноокнянської райдержадміністрації Піструіл М.О.:

-Здається ще вчора, хлопчик Микола бігав вулицями села Римарівка, ходив у школу, пішов служити в армію. Пішов, бо хотів захищати кордони нашої Батьківщини. Так трапилося, що доля закинула його в зону бойових дій і він віддав своє життя за те, щоб жили ми. За те, щоб процвітала незалежна Україна, за те, щоб ніхто не посягав на її кордони. Своїм життям він врятував десятки тих, хто вийшов живим з оточення. Ми всі сумуємо за молодим нашим воїном-героєм. Ми ніколи не забудемо цю втрату для нашого району, нашої армії, нашої країни.

Сьогодні в районі всі, хто почув про цю звістку приїхали віддати дань шани пам’яті Миколи, розділити біль і скорботу з рідними і близьким. Нехай буде йому вічна пам’ять. Слава герою України!

Військовий комісар Котовсько-Красноокнянського об’єднаного міського військового комісаріату Калинюк Е.А.:

-Дорогі рідні, шановні односельчани!

В четвер наші хлопці виходили з зони АТО. Там були десантники, прикордонники і піхота. Чотирнадцяти хлопцям, які вчора приїхали в Котовськ, пощастило, вони вижили, їх минула смерть. Але Миколу вона не оминула. Це наш земляк, який ще нічого в своєму короткому житті не встиг зробити, він тільки вчився. Він хотів служити і загинув як герой. Сьогодні він герой! Вічна йому пам’ять і слава! А ми всі будемо його пам’ятати, і пам’ятати всіх тих хлопців, які загинули, захищаючи честь України.

P.S. На Одещині цього дня, 11 серпня, було оголошено днем скорботи. Сім хлопців нашої області загинули, ще 17 зникли безвісти, красноокнянщина втратила одного воїна, підкреслю, одного, не вірте пліткам, які повзуть селами. Однак це ще не кінець війні, запеклі бої тривають. Вічна пам’ять Миколі, а рідним здоров’я і мужності, такої як була у вашого сина. Він таки герой! Ви виховали Героя! Тримайтеся, ми сумуємо разом з вами. А ще, не дай Бог всім нам, ще раз зібратись на подібному заході…

Як повідомив спікер інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко, 8 співробітників Південного регіонального управління Держприкордонслужби загинули, прориваючись з оточення в районі Червонопартизанська і прикордонного КПП “Довжанський” Луганської області. Військові АТО інформували, що під час виходу з оточення колона, що складалася з частин 24-ї, 51-ї і 72-ї механізованих і 79-ї аеромобільної бригад, а також прикордонників, неодноразово піддавалася масованим артобстрілам…

ФОТОРЕПОРТАЖ:

LEAVE A RESPONSE