Окнянський ВІСНИК | Офіційний сайт

Районна газета для всіх

Герої нашого часу Окнянщина

Дівчина, юна весна

КорчинськаЗустріч з цією талановитою дівчинкою було задумано одразу по тому, як стало відомо, що Катерина Корчинська стала стипендіатом губернатора Одеської області. Зазначимо, що дану стипендію для талановитих дітей на Одещині введено з 2000 року. За 15 років стипендіатами стали більше 200 дітей. У нинішньому році 30 талановитих дітей із різних міст і сіл Одещини отримали нагороду “За досягнення значних успіхів у сфері культури та мистецтва” у вигляді двох тисяч гривень щомісяця протягом року. Губернаторська стипендія в номінації “Музика” призначена і Катерині Корчинській вихованці Красноокнянської музичної школи. Проте не так легко виявилося знайти нішу в щільному графіку дівчинки. Нагода трапилася лише зараз. Як виявилося, дівчинка талановита у всьому, відтак, бере участь у всіх можливих конкурсах, змаганнях, олімпіадах, як творчих так і інтелектуальних, а ще, обов’язково, спортивних. Бо крім всього вона ще й заядла футболістка і має грамоту кращого гравця шкільної команди – переможця районних змагань.

Трохи знаючи Катю, можна сміливо сказати, що це дівчинка-перлинка, а водночас смішинка, непосидюча, смілива, з арсеналом енергії і бажання скрізь спробувати свої сили і вміння. Ні, програвати вона не готова. По життю йде впевнено і гордо.

Катю люблять, і що там гріха таїти, всебічно використовують і в Довжанській загальноосвітній школі, де вона закінчує дев’ятий клас і в Красноокнянській музичній, шість класів якої вона також закінчує нинішнього року – по класу акордеона. Відстоювати честь шкіл для неї також приємно хоча часу для того треба багато і самоорганізації, і самодисципліни, і наполегливості.

Вона ще така юна, що їй би поніжитися в любові і ласці батьків, поспілкуватися з подружками, помріяти про майбутнє… Хоча, хто сказав, що вона того не встигає. Встигає!

Підтримка Катіних талантів батьками є просто величезною. Взяти лише один із фактів – шість років поспіль два рази на тиждень привозять вони свою донечку в Красні Окни з Довжанки на заняття в музичну школу. Участь у конкурсах і концертах то передусім затрати батьків, костюми, концертні атрибути – теж то їх внесок у успіх доньки. Хоча вони ніколи не рахують тих затрат, адже то для донечки…

-На навчанні в музичній школі наполягла я, – каже мама Катерини Світлана Валентинівна. – Сама весь час жалкувала, що не навчилася грати, отож коли росла Катюша я вирішила – вона обов’язково опанує якийсь музичний інструмент – зупинилися на акордеоні. І тепер я бачу що не помилилася. Катя саме у музичній школі знайшла себе як творчу особистість.

-Так, — підтримує маму Катя. -У музичній школі я навчилася бути впевненою в собі, комунікабельною, сміливою (сцена і глядачі – то суворі судді), йти до мети з твердим переконанням, що обов’язково все вийде.

-І хоча Катя вчиться в музичній школі по класу акордеона (вчитель Марія Михайлівна Корсак), спів то її другий творчий напрямок, а можливо й перший, – продовжує Світлана Валентинівна. Спочатку разом з усіма співала в хорі, а потім, почала пробувати себе в народному співі сольно. Вчителі Ольга Василівна Король, а потім (тепер постійно) Ганна Сергіївна Коломієць працювали з Катею ретельно і наполегливо. Як результат, вона ставала лауреатом численних конкурсів у тому числі і міжнародних в номінації “народний вокал”. Нині у Каті ціла тека з дипломами і грамотами.

-А ще Катя вдома моя найкраща помічниця, – каже мама. – І поприбирає, і їсти наварить. До речі, Катя любить готувати.

-Найкраще у мене виходить борщ, – підтримує маму Катя. – Дуже люблю страви з борошна отож “струдлі” готую охоче. Але все роблю за настроєм.

Ще кілька місяців і Катя розпрощається з музичною школою і загальноосвітньою, напевне, також, бо вирішила, отримавши підтримку батьків, вступати в музичне училище.

-Буду пробувати, – каже Катя. – Якщо поталанить, хотілося б стати ученицею Київського державного музичного училища ім.Р.М.Глієра. А ще мені подобається театральний напрямок…

-Як усі творчі діти Катя хотіла б спробувати себе у кількох напрямах, – каже Світлана Валентинівна. – Ми їй не перечимо, хоча працюємо більш плідно саме в музичному напрямку.

Під час недовготривалої розмови Катя поспішала – у неї був час уроку по акордеону. На неї чекала Марія Михайлівна Корсак і відчуваючи відповідальність перед вчителем вона швиденько відповіла на питання, посміхнулася і побігла. У неї є мета і вона біжить до неї…

В.Бузика.

LEAVE A RESPONSE