Окнянський ВІСНИК | Офіційний сайт

Районна газета для всіх

Голос народу

Пройдуся по Абрикосовій… Обговорюємо перейменування вулиць

Пройдуся по Абрикосовій…

Шановні красноокнянці, селищна рада винесла на громадський розгляд тему перейменування топонімів пов’язаних з комуністичною ідеологією, простіше кажучи, вулиць нашого селища. То тут, то там виникають дискусії чи навіть суперечки навколо цього питання – спочатку чи взагалі це потрібно, а якщо і потрібно, то в честь кого чи чого перейменовувати вулиці?
І якщо по першій частині питання більш-менш зрозуміло, що перейменовувати треба, бо вже 24 роки Україна незалежна і, як сказав класик – «в своїй хаті своя правда, і сила, і воля» – тож для чого нам чужі герої, які ніякого відношення до нашої малої батьківщини не мають і не мали, навіть не знали про існування такого населеного пункту? Адже наша земля народила своїх героїв – таких як Бондаренко, чи героїв, які полягли, звільняючи Красні Окни від загарбників – Манагарова, Терехова та багатьох інших, часто навіть безіменних. А скільки героїв праці на наших чорноземах здобували трудові перемоги! Тож маємо з кого вибирати, але знову може виникнути ситуація, в якій хтось вважатиме героєм ту чи іншу особу, а хтось матиме геть протилежну думку. Адже для когось Спартак – герой, що звільнив від рабської залежності людей, а для когось – біглий та невдячний раб. Чи в нашій історії – Мазепа – комусь борець за свободу і незалежність українського народу, а комусь гетьман-зрадник, тим більше, що смислове навантаження назви вулиці з плином часу також втрачається – більшість людей середнього та старшого віку ще пам’ятають і всесоюзного старосту Калініна, і всеукраїнського старосту Петровського, і німецького комуніста Тельмана, і радянського діяча Свердлова, а от для людей, які виросли та сформувались в незалежній Україні, особливо молоді, ці прізвища незнайомі, а деякі (хто прогулював уроки історії) навіть їх і не чули. Тож хотів би запропонувати варіанти, які примирили б чи, точніше сказати, задовольнили б більшість наших співгромадян, а саме системний підхід, який, вважаю, при будь-яких ситуаціях себе виправдає – надавати вулицям назви пов’язані з позитивними емоціями та подіями чи мирною працею – вулиця Сонячна, Весела, Святкова, чи чому Лікарняна в нас є, а вулиці Механізаторів, Електриків чи Вчителів немає? Звичайно, наше селище не мегаполіс і Третьої вулиці Будівельників нам не треба, але одна має право на існування. Або ж скористатись підказкою поетів-піснярів і називати вулиці за назвами представників рослинного світу – Липова чи Трояндова, Виноградна чи Калинова, Яблучна чи дійсно Абрикосова. Навіть з точки зору психології людина почуває себе набагато комфортніше коли каже – я живу на Фіалковій вулиці, аніж я живу на вулиці Жертв імперіалістичної агресії чи на вулиці імені якогось вусатого дядька, про якого я нічого не знаю. Звичайно, від слова «цукерка» в роті солодше не стає, але асоціації, коли вимовляєш «цукерка», набагато приємніші, аніж коли вимовляєш «багно». Бо ж слово і лікує, і втішає, а може і скалічити чи вбити. Тож на теперішній час, коли в країні доволі складна ситуація, потрібний конструктивний діалог в суспільстві, і особливо важливо не йти на поводу в окремих «гарячих голів» якими б привабливими гаслами вони не спокушали. Наша Батьківщина – Україна, і щоб не було чвар в нашому домі, необхідно враховувати думку кожного члена суспільства, але при цьому завжди зберігати спокій, конфліктні ситуації вирішувати в правовому полі. Надіюсь, що дана тема не залишить байдужими жителів селища, особливо тих, що живуть на вулицях, які підпадають під перейменування. Миру та суспільної злагоди всім нам.

Л.Нікіфоров.

LEAVE A RESPONSE