Окнянський ВІСНИК | Офіційний сайт

Районна газета для всіх

Поезія Окнянщини

Пісня про Красні Окни

Грає наче море голубе озерце,

І вода джерельна з–під каміння б’є.

Ти – найбільша радість у моєму серці,

Красні Окни – рідне селище моє.

Ти – любов і гордість у моєму серці,

Красні Окни – рідне селище моє.

 

Тут живуть привітні, працьовиті люди,

І єдина доля поєднала всіх.

А село тут було, є і завжди буде,

Поки лине пісня і дитячий сміх.

А село квітує і так завжди буде,

Поки лине пісня і дитячий сміх.

 

У полях, навколо, колоситься жито,

І лани пшеничні ген за небокрай.

У волосся юнки заплітають квіти.

Красні Окни – рідний, милий серцю край.

Аромат духмяний нам дарують квіти.

Красні Окни – рідний, милий серцю край.

 

Між дерев біліють, чепуряться хати.

Над селом велично сонечко встає.

А душа радіє, й хочеться співати.

Красні Окни – миле селище моє.

І радіє батько і радіє мати.

Красні Окни – миле селище моє.

 

А у літні ранки випадають роси.

І стежинка в’ється у дубовий гай.

Вітерець дівчаткам розплітає коси.

Красні Окни – любий, неповторний край.

Юнаки дівчатам розплітають коси.

Красні Окни – любий, неповторний край.

 

Ми з доріг далеких вернемо додому,

Де батьківська хата, де село моє.

Хай співають в церкві урочисто дзвони.

І нехай зозуля долю нам кує.

І нехай лунають в церкві передзвони.

І нехай зозуля долю нам кує.

Саламаха Б.С. 

23.05 – 28.05  2007 року.

LEAVE A RESPONSE