Роздержавлення дає редакційним колективам право на майбутнє

Позбавлення влади права тиснути на редакційну політику місцевих газет, звільняти чи призначати редакторів, вичитувати сторінки до друку або іншим чином втручатися в роботу ЗМІ – це спільна перемога медіаспільноти завдяки ухваленню Закону про роздержавлення.

Такими думками ділилися учасники Всеукраїнської конференції редакторів комунальних друкованих засобів масової інформації «Реформа комунальної преси як вектор європейської інтеграції України. Дорожня карта та першочергові кроки», що відбулася 10 грудня у Києві. Захід пройшов у рамках проекту «Підтримка реформування комунальних друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження», який впроваджується НСЖУ за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи в рамках спільної програми «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

Як зауважив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, зараз є дві категорії редакцій, які бажають долучитися до пілотного проекту – ті, які готові і можуть працювати вільно, або ті, хто вже не може жити зі своєю владою.

– Звісно, є категорія редакцій, які не готові до роздержавлення. Тут нічого страшного немає, це не якісь наші опоненти. За три роки від початку реформування можна вносити зміни до законопроекту, робити роботу над помилками. Думаю, ми спокійно можемо цей шлях пройти, – зазначив він.

За словами Олега Наливайка, судячи за кількістю дзвінків від редакторів, які запитують, як можна потрапити до пілотного проекту, охочих буде значно більше, ніж очікувалося. Голова Держкомтелерадіо нагадав, що пілотний проект триватиме протягом року, тож не обмежується першими числами січня.

– Ми почали помічати факти, що деякі керівники хочуть спробувати звільнити тих чи інших редакторів з посад і таким чином провести сіру приватизацію, – наголосив Олег Наливайко та зазначив, що спільно з НСЖУ, медіа-організаціями слідкуватиме за такими проявами і звертатиметься у відповідні органи.

Він озвучив ключові міфи навколо роздержавлення:

– Так, львів`яни критикують, бо їх добре фінансує обласна влада. Моя відповідь – дайте шанс іншим. Друга позиція – влада відвернеться. Думаю, навпаки, це буде шанс говорити з владою як рівноправні партнери. Третій міф: без державного управління газети розваляться. Хочу навести приклад відновлення теле- і радіомовлення у Донецьку і Луганську. Минулого року зверталися до Мінфіну, щоб виділити кошти на техніку, в бюджет їх так і не включили. Знайшли кошти всередині свого бюджету, але ще довго чекали на перерозподіл. Якби сподівалися на державу, то нічого б не зробили. І ще один міф – влада вже не така, яка була раніше. Насправді, і зараз керівники адміністрацій і рад часто намагаються «прибрати» керівників ЗМІ, які їм просто не подобаються.

Голова Держкомтелерадіо наголосив: потрібно буде багато працювати щодо організації навчання, створювати нові об’єднавчі проекти з питань реклами, управління сайтами. Працювати над змінами до Закону, які б передбачали підтримку малої преси.

Керівник спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» Роман Шлапак нагадав, у рамках програми було проведено 4 кущові семінари для редакторів комунальних ЗМІ.

– Ми, можливо, почали працювати трохи на випередження, але і такий тиск теж сприяв процесу ухвалення закону. Зараз є питання щодо того, як все організувати у майбутньому, які механізми створити, щоб реформа впроваджувалася на практиці, щоб були враховані інтереси колективів.

За словами пана Шлапака, в рамках проекту також була проведена експертиза законопроекту, яка засвідчила, що питання вдосконалення законодавства – на порядку денному.

– Ще одне питання – це загальна належна координація. Але оскільки Держкомтелерадіо взяв це у свої руки, є переконання, що процес піде належним чином, – сказав Роман Шлапак.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко наголосив: спільною перемогою медіаспільноти можна вважати те, що прийнято той законопроект, який передбачає першочергове право колективів на управління газетою.

– Закон є за що критикувати, але ми маємо те, що відстоювала Спілка. Адже могла бути прийнята редакція закону, яка передбачала банкрутство газет і вільний продаж. Це наша спільна перемога. Як і те, що в процесі роздержавлення органи влади будуть позбавлені впливу на редакційну політику через призначення «своїх» редакторів, створення інших проблем для редакцій, позбавлені права цензури, тиску, вичитки газет. Бо за останні часи така практика є в Україні.

Сергій Томіленко нагадав конфлікт між екс-головою Олександрівської РДА (Кіровоградська область) і редактором районної газети «Вперед», коли очільник району вимагав приносити сторінки на вичитку. Цього чиновника звільнили, але за свої дії щодо ЗМІ він так і не поніс покарання.

– Ми проти того, щоб за борщем газету вичитували депутати, інші люди, проти втручання в процес. І ми за те, щоб колективи отримали право на майбутнє. Звісно, майбутнє це тривожне, воно залежить від готовності самої редакції, від злагодженості колективів. Розуміємо, що реформа запізніла. Бо за тих обставин, в які вона буде здійснюватися, редакції ідуть у процес роздержавлення ослаблені. В країні війна, криза, тож розраховувати на значні кошти від передплати чи реклами не доводиться. Вина політиків у тому, що вони затягнули процес роздержавлення, – наголосив Сергій Томіленко.

Очільник НСЖУ запевнив: Спілка надаватиме посильну допомогу і захист редакціям, щоб політики і чиновники не намагалися «вихопити» шматочок газети в процесі роздержавлення.

– Будемо надавати юридичний захист, максимально виносити на загал всі проблемні питання, щоб спільними зусиллями боротися і захищати колективи. Щоб ця реформа дала поштовх для розвитку місцевої преси, а не була формальною, – сказав Сергій Томіленко.

Загалом у конференції взяло участь 150 редакторів з усієї України.

Організаторами конференції, як і попередніх семінарів редакторів комунальних газет у регіонах є секретарі НСЖУ Олександр Бухтатий, Валерій Горобець, Костянтин Григоренко, Тетяна Котюжинська.

P.S. Я, як редактор газети “Красноокнянський вісник”, була учасником даної конференції, яка проходила в НСК “Олімпійський”. Відтак, інформую читачів “Красноокнянського вісника” – ми будемо йти на роздержавлення і готові взяти участь у пілотному проекті. Маємо підтримку і розуміння з боку засновника – Красноокнянської районної ради в особі голови Ткача Володимира Григоровича. Розуміємо, нас чекають складні часи, але своїх зобов’язань перед передплатниками ми дотримаємося, навпаки, працюємо уже сьогодні над тим аби з нового року ви отримували змінену газету. З прийняттям Закону “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” можна заявити, що більше в Україні не буде державної і комунальної преси.

 

В.Бузика.

Залишити відповідь