Окнянський ВІСНИК | Офіційний сайт

Районна газета для всіх

Відео Герої нашого часу

Старе, забуте але таке смачне або як журналісти в Гулянці холодні плацинди готували

IMG_7000аСучасний світ дуже динамічно розвивається. Наш побут переповнюють новітні технології, які пришвидшують наші справи в десятки разів у співвідношенні до буденності п’ятидесятирічної давності. В побуті нас оточують електрочайники, електроплити, електрокаміни, електробойлери, мультиварки і так далі. Різновид подібних приладів з кожним роком розширюється, а їх функціонал економить колосальну кількість нашого часу при збиранні на роботу або при готуванні обіду чи вечері, та й відпочити можна значно довше.
Така ж ситуація і з продуктами харчування, від яких ломляться полиці магазинів і супермаркетів. Іноді, щоб приготувати якусь страву потрібно витратити всього 15-20 хвилин, а при підготовці святкового столу ми вже дано не задумуємось про солодкі страви – просто купуємо їх у потрібній кількості.
Ще якихось 20-30 років тому назад наші мами і бабусі не мали всього вище сказаного і мусили витрачати з десяток годин на добу, аби накормити свої чималі сім’ї. Знаю точно, в багатьох на селі навіть не було холодильника.
Пригадайте, скільки людського ресурсу і часу витрачалося для приготування святкового столу на весілля, ювілеї та інші масові родинні заходи. Проте аромати ласощів розходились селом на сотні метрів.
Не буду вдаватися в подробиці всіх страв тодішніх часів, адже про це можна писати книги з кулінарії, зупинюсь на солодощах. В різних селах і районах вони могли виглядати однаково, а називатись зовсім по різному. Хрустики, пироги, кекси, млинці з начинкою (налисники), пироги, пиріжки, різних форм і смаків печиво, навіть цукерки вилиті у металевих формах – це далеко не ввесь перелік ласощів, творцями яких є натруджені руки українських матерів.
В приграничних з Молдовою селах Красноокнянського району користувалась популярністю одна незвична випічка, яка в ті часи, мабуть, була альтернативою сучасним тортам. На жаль, сьогодні її якщо і готують, то дуже рідко. Взагалі, рецепт даної випічки з швидким плином часу і надсучасними технологіями відходить у минуле. Ми в цьому переконалися, коли приїхали в село Гулянка, щоб відтворити на практиці один із рецептів улюбленої гулянчанами і гостями села страви, і, можливо, надати випічці другий шанс на життя – тут її називають “Холодною плациндою”.
Плацинда – з молдавської мови це паляниця. Молдавська термінологія в селі Гулянка зустрічається дуже часто, адже тут колись була молдавська школа, тому, поважаючи традиції села, залишимо назвам їх корінні значення. Зазначу лише, що “плацинда” в Гулянці ще може звучати як “плачинда”, але суті це не міняє.
Для відтворення забутого рецепту на наше прохання відгукнулися три господині – Федорова Ганна Василівна (саме в її господі, а саме головне в її печі ми випікали смаколик), Чабан Раїса Михайлівна і Саламаха Лідія Олександрівна. Колоритність процесу забезпечував гармоніст Йожиця Іван Прокопович. Тож було все так.IMG_6941
Під звуки маршу на гармошці жінки розтопили піч і приступили до приготування тіста. Тісто місять традиційним способом з борошна і води, додаючи трішки солі, олії, і, увага, невеличкої дози горілки, яка в підсумку має забезпечити випічці хрусткість. Місити тісто потрібно до стану ніжності на дотик, як поділилися господині, воно повинно бути ніби шкіра немовляти. Ділять тісто на п’ять частин, адже випічка буде складатись з п’яти слоїв (їх кількість може бути збільшена), і залишають “відпочити” на 30-40 хвилин. Тим часом готують начинку: нарізають яблука, труть на терці халву і подрібнюють горіхи (можна на м’ясорубку). Далі змащують олією сковорідки, бажано щоб вони були із зубцями, такі, в яких випікають хліб. Сковорідки, у нашому випадку це 12 штук, кладуть на стіл близенько одна біля одної у вигляді квадрату. Після цього тісто розкатують і розтягують на площу всіх сковорідок, перемащуючи кожен шар олією. Поклавши один на одного три шари тіста, приступають до викладення начинки. Спочатку густим шаром кладуть нарізані яблука, потім почергово посипають горіхами, халвою і цукром. Далі аналогічним способом розтягують ще два шари тіста. Міцно, але ніжно придавивши тісто до дна сковорідки, приступають до розділення сковорідок, тобто відокремлення їх одна від одної. Тут таки і відіграють свою роль ті самі зубчики на сковорідках. При допомозі качалки катають тісто по ребрах сковорідок, розрізаючи таким чином тісто і роблячи краї плацинд фігурними. Щось подібне ми спостерігаємо, коли готуємо пельмені.IMG_6975
Все, випічка готова до випікання. З печі вигортають весь жар і кладуть туди наші “Холодні плацинди”. Хвилин через 40 вони готові. Важливо не перетримати їх в печі, щоб не пересушити.
Потім їх витягують, змащують олією і посипають цукром. Після цього несуть до холодного приміщення, де вони вистигають, адже на то вони і “Холодні плацинди”, що ласють їх холодними.
Весь процес, який ми спостерігали, відбувався під акомпанемент гармошки, а господині співали гарних пісень. Будинок переповнювався атмосферою родинної злагоди і… ностальгії, яка пронизувала мурашками все тіло і чомусь постійно хотілося туди, назад в безтурботне дитинство, де постійно відчувалися смачні запахи маминої і бабусиної випічки, коли до безкінечності можна було дивитися в піч, де тепло тріщать палаючі дрова.
Дякуємо господиням Ганні Василівні, Раїсі Михайлівні і Лідії Олександрівні за смачні спогади, за те, що не відмовили на наше редакційне прохання про відтворення забутого рецепту. Знаємо, що господині хвилювалися, що готувалися, що перепитували старожилів села про рецепт. Спасибі. Спасибі, за організацію даного заходу і спасибі за роботу. А ще спасибі за настрій і особливу атмосферу домашнього затишку і відчуття родини, коли зробивши роботу, у даному випадку витягши плацинди з печі, вся сім’я збиралася за столом. Нас пригощали того дня не тільки плациндами.., а потім були пісні, музика і відчуття родини, української, з стравами багатьох народностей, які населяють наш район. Тож дай Боже здоров’я вам і вашим сім’ям.
Надіємось, що згадана нами випічка знайде відгук у молодих господинь і урізноманітнить ваші святкові столи, адже не обов’язково випікати 12 сковорідок, можна 2-3 і в духовку, потрібно лише трішки наснаги і бажання. Куштуйте здорову їжу і не забувайте своє коріння.

В.Воробей.

P.S. А ми і надалі шукатимемо забуті і рідкісні рецепти в селах нашого району, розповідатимемо про майстринь випічки і куховарок, які вміють смачно приготувати звичайні і незвичайні страви.  Дорогі читачі, якщо ви готуєте щось незвичне або знаєте хто це може зробити дзвоніть нам за тел. 2-11-32 або 095-166-30-72.

ГАЛЕРЕЯ:

LEAVE A RESPONSE