Чи виживуть школи у добу цифрової освіти?

 

Чи призведе виникнення численних онлайн-університетів до зникнення традиційної освіти?

Якщо ви мрієте про якісну освіту, бажаєте послухати лекції провідних університетів світу, але не маєте ані грошей, ані часу – рішення є.

У листопаді минулого року Фонд Білла і Мелінди Гейтс інвестував мільйон доларів в компанію edX – найбільшу в світі платформу онлайн-курсів.

edX заснували Гарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут (MIT). Завдяки проекту сотні тисяч людей з будь-якого куточка планети мають доступ до віртуальних лекцій від провідних навчальних закладів світу.

На початку свого існування платформа пропонувала безкоштовні онлайн-курси від чотирьох американських університетів – Гарварду, Массачусетського технологічного інституту, Берклі та Техаського університету. Сьогодні кількість університетів, які беруть участь в проекті, перевалила за сорок.

edX – це некомерційна організація, яка отримала назву – “майбутнє інтернет-освіти: для кожного, в будь-якому місці, в будь-який час”. Проте, враховуючи кількість учасників проекту (edX видала майже півмільйона сертифікатів за успішно пройдені курси), здається, майбутнє вже настало.

Одним з найпомітніших конкурентів edX став ще один постачальник безкоштовної онлайн-освіти – платформа Udacity. Проект вирішили відкрити після того, як рекордна кількість (160 тисяч) студентів зареєструвалася на онлайн-курс Стенфордського університету “Вступ до вищої освіти”.

Незабаром після відкриття Udacity світ побачив запуск ще однієї освітньої платформи – Coursera. Сьогодні Coursera пропонує більше тисячі курсів 30-ма мовами, а спільнота “курсеріанців” налічує майже 15 мільйонів і збільшується кожну хвилину.

Серед інших онлайн-платформ всесвітнього масштабу – Академія Хана, створена у 2006 році випускником MIT та Гарварду Салманом Ханом. А лекції щорічної конференції TED, яка присвячена “ідеям вартим поширення”, збирають мільярди переглядів.

Всесвітня жага навчання стає потужною силою інтернету. Як сказав письменник та гуру цифрової доби Клей Шеркі, “традиційній освіті настає кінець, тому що інтернет змінив уяву людей про те, що можливо”.

Всесвітня павутина – вже стара історія, як і банальним є факт домінування онлайн-інформації в сучасному суспільстві.

Новим є те, що зростає довіра суспільства до інтернету як джерела знань і навичок, необхідних для успіху.

“Онлайн освіта не замінить традиційну, – каже Клей Шеркі. – Вона пропонує новий напрямок розвитку”. Так само, як у багатьох інших галузях – від телебачення і газет до ігор та магазинів – технологічні інновації не знищують старі інститути, а розширюють їхні можливості. Вони пропонують частину послуг у безпрецедентному масштабі та доступності.

Все це, безумовно, призведе до кардинальних реформ. Втім, якщо говорити про кардинальні зміни, те, що пропонують онлайн-курси, насправді, дуже консервативно – лекції в записі, онлайн тести, цифрові документи і фінансова підтримка великих компаній.

“Якщо лекція була поганою формою навчання в індустріальну добу, чому це раптом вона стала такою ефективною, після того як її оцифрували і завантажили у веб-браузер?” – запитує письменник і професор у галузі сучасних технологій Ян Богост.

Доречне питання. Цифрова лекція залишається лекцією, а онлайн-тести – такі ж тести, як і раніше. Ті, хто шукає революційно нові форми навчання, навряд чи знайдуть їх навіть у найсучасніших онлайн-курсах.

Це не означає, однак, що нових методів взагалі не існує. Замість традиційних курсів та лекцій деякі педагоги, як-от Сугата Мітра, або освітні проекти, як One Laptop Per Child, експериментують з фундаментальними формами освіти. Вони роблять ставку на самонавчання.

Зокрема, організація One Laptop Per Child зосереджується на тих верствах населення планети, які перебувають у найбільш несприятливих для навчання умовах.

В рамках проекту неграмотні діти в сільських регіонах Ефіопії, які ніколи не вчилися, отримали планшети з навчальними іграми, мультфільмами, слайдами та книгами.

Перші результати вражали. За п’ять місяців одна група учнів навчилася не те, що читати, а зламувати операційну систему.

Ця методика кардинально відрізняється від переглядів записаної розмови – хоча користь лекцій навряд чи можна цілком заперечувати.

Ці нові дидактичні методи, насправді, свідчать про дещо більш важливе. Справжній переворот в освіті відбудеться лише тоді, коли ми зможемо вийти за межі старих методик, таких як лекції, тести або твори.

Ми маємо переосмислити саму концепцію освіти у сучасну добу. Люди вчаться не тому, що мають бажання отримувати нові знання, а тому що технології у нашому повсякденному житті вимагають цього.

Ніколас Негропонте, засновник і голова One Laptop Per Child, у журналі Technology Review Массачусетського технологічного інституту пише: “Якщо діти в Ефіопії вчаться читати без школи, то що казати про дітей у Нью-Йорку, які не можуть навчитися у школі?”

Питання, яке порушує Ніколас Негропонте, складне і філософське. У світі завжди існуватимуть елітні навчальні заклади. Онлайн-курси частково роблять елітну освіту доступною, проте, вони також є потужною рекламою престижних університетів. Сьогодні дедалі важче повірити в те, що майбутня освіта буде лише оцифрованою версією минулого.

Для багатьох академічних інститутів слова “нова методика” звучать як лайка. Вони означають низькі стандарти, брак універсальності освіти та відмову від ролі вчителя-натхненника.

Можливо, це – так, принаймні, в короткостроковій перспективі. Втім, зрештою це не має значення. Освіту, як і інформацію, вже не можливо утримати в рамках одного джерела, чи то екран телебачення, чи стіни університету.

Зміни стосуватимуться не лише технологій. Складові навчального процесу, які не може забезпечити екран – особисте спілкування, спільний простір і час – матимуть більшу цінність серед багатства освітніх онлайн-технологій.

Втім, головним залишиться доступ до екрану. З ним ви зможете отримати освіту з нуля, або підвищити кваліфікацію, яку вже маєте, незалежно від того, де ви мешкаєте і які умови маєте для навчання.

Деякі нові освітні інститути стануть цілком революційними, інші – виникнуть на базі старих і будуть на них схожі. Так і має бути, бо інститут як стабільна форма опирається змінам.

Тим, хто цього не розуміє, може бути важко знайти свій тип освіти у майбутньому, яке настане вже незабаром.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.