Я сильна і слабка. Я – жінка..!

 

— 14 травня у нашого головного лікаря Ольги Андріївни Тимко ювілей — від всього нашого дружнього колективу — лікарів, медсестер, санітарок, технічних працівників РЦМСД, від колективів працівників фельдшерських пунктів і амбулаторій сімейної медицини району ми вітаємо її і бажаємо всіляких гараздів, а головне здоров’я, добра, удачі, сімейної злагоди і затишку. А ще бажаємо невичерпної енергії й наснаги, статку й благополуччя! Хай буде шлях життєвий безмежно щасливим і легким, і з кожним днем росте й збагачується скарбниця успіхів і здобутків!

 — Вона у нас найкраща і сьогодні ми хочемо зізнатися нашій Ользі Андріївні в любові і повазі, вона заслужила найщиріших слів, бо за кожного з нас вболіває, підтримує і допомагає, — такими словами характеризували Ольгу Андріївну Тимко її підлеглі і дуже просили привітати її через газету з ювілеєм — таких дзвінків до редакції було чимало як з лікарні так і з сіл району.  

 

 

Отож, Ольго Андріївно, це для вас.

Кожна жінка почувається щасливою, коли усвідомлює, що вона красива, впевнена у собі, що має професійну майстерність, що в колективі її поважають і люблять, що щодень їй хочеться йти на роботу, якими б важкими не були б будні лікаря — головного лікаря, а, головне — тим що їй вдалося виконати призначену Всевишнім функцію і пізнати радість бути мамою, а ще коли й її старенька мама поруч — то вона таки щаслива жінка.

Інтелігентність, чуйність і доброзичливість, щирість і доброта — всі ці риси сповна присутні у вдачі Ольги Андріївни Тимко. А ще їй притаманні почуття гумору і оптимізм, без яких, мабуть, важко було б витримати всі складнощі обраної нею професії. Вона — яскрава особистість і цікавий співрозмовник, гарна і мудра жінка. От тільки про себе розповідати не любить, а про роботу свою, якою й справді живе, — залюбки.

— Радію кожному дню поведеному разом з своїм чудовим колективом, коли можу допомогти хворим, коли вдається вирішити невідкладні питання роботи Красноокнянського центру первинної медико-санітарної допомоги. Мені щастило і щастить у житті на хороших людей. Наче зорі, світили мені в путі до фахового зростання прекрасні спеціалісти, у яких я вчилась, переймала досвід. Я радію, що працюю у чудовому, міцному у своїх знаннях і навиках, згуртованому, наче одна велика родина, колективі, де кожен з лікарів — особистість, фахівець, у якого є чому повчитися, де добросовісний, чуйний, співпереживаючий хворим середній і молодший медичний персонал, — зазначає Ольга Андріївна.

-Ні, правда, без перебільшення, — я дуже вдячна своєму колективу за взаєморозуміння і підтримку мене як головного лікаря, бо в процесі роботи всяко буває, тим більше коли мова йде про життя людини, — каже Ольга Андріївна. – Я щодень відчуваю відповідальність перед кожним зі своїх працівників, а ще більшу перед кожним з хворих.

Ольга Андріївна обрала медицину бо хотіла служити людям, полегшувати їх страждання, рятувати від біди. Вступ до Одеського державного медичного університету називає одним із найщасливіших моментів своєї долі, адже здійснилася її дитяча мрія. Приємні спогади має про навчання. Там, до речі, від одного з викладачів почула і назавжди запам’ятала слова, що стали основоположною тезою всієї професійної діяльності: “Ваша перша заповідь — любити хворого”.

На роботу у Красноокнянську ЦРЛ Ольга Андріївна прийшла у 1990 році. Упродовж цього часу багато чого у медичній науці і практиці змінилося, але, як кажуть, вона завжди тримає марку, постійно підвищуючи професійну майстерність.  Починала роботу лікарем невропатологом, потім ще й завполіклінікою, головою ВКК, а з 2013 року вона головний лікар РЦМСД.

…Робота. Вона забирає максимум часу і сил. Можливо, саме через неї мінливим було особисте щастя героїні моєї розповіді. Та її найцінніший скарб у житті — син Юрій. Він мамина гордість, надія і опора, бо все в її нинішньому житті для нього. Як тільки мова заходить про сина — Ольга Андріївна вмить осяває щастям і стільки любові в її словах і погляді. Син… Для неї він все.

А ще в її житті найбільша цінність це батьки. На жаль, тата вже немає в живих, а мама й нині поруч з донькою і вона радіє кожному дню прожитому поруч з найріднішою людиною.

Вона любить радувати рідних смачними стравами, взагалі, Ольга Андріївна любить і береже свою родину, і мабуть завдяки сімейній любові вона ділиться тією любов’ю з іншими.

— Знаєте, три найважливіші віхи є у моєму житті — це син, мама і родина і мій колектив, — наголошує Ольга Андріївна. -За щоденними турботами і ситуаціями я буваю різна емоційно, дуже часто й сльози навертаються та стараюся, щоб того ніхто не бачив. Я сильна і слабка, Я – жінка..!

Такою і залишайтеся. З ювілеєм, вас. Нехай роки не затьмарюють радість і повноту буття. На щастя, на здоров’я, на благополуччя нехай буде багатою Ваша доля. Немає в людині кращого та дорожчого за людяність та милосердя, а Ваше єство наповнене цим. Тож нехай сторицею повниться Ваша чаша, нехай чистими помислами струменить джерело Вашої доброти!

Міцного здоров’я, щастя та добра Вам і Вашій родині.

В.Бузика.